Ми різні – ми рівні

Хто я? Це питання людина ставить собі протягом всього життя. Усвідомлення своєї індивідуальності допомагає повірити в себе і свої здібності, зацікавитися своєю особистістю й стати на шлях глибшого самопізнання. З іншого боку інтерес до власної особистості викликає бажання придивлятися до інших людей, усвідомити взаємостосунки між людьми.

Відбутися у цьому світі, зайняти в ньому гідне місце нам допомагає усвідомлення своєї унікальності й неповторності, а також позитивна самооцінка.

Повага до себе виробляється з раннього дитинства. На цьому фундаменті будується характер людини та її подальше життя. Коли фундамент будови життя закладено на піску – на відсутності любові й поваги до себе та бракові усвідомлення власної унікальності – тоді людині важче домогтися чогось у житті.

Висока чи низька самооцінка – це не присуд на все життя. Все у наших руках! Коли хочемо стати впевненими в собі, не слід боятися життя. Варто завжди пам’ятати: ми здатні подолати будь-які перепони, якщо тільки виявимо бажання та наполегливість.

Найперше варто поміняти своє життя в позитивний бік, навчитися поважати і любити себе, тоді життя й стосунки з людьми стануть більш гармонійними і щасливими. Людина з високою самооцінкою відчуває себе як господар чи господиня своєї долі: впевнено, твердо знаючи, до чого прагне.

Ми здатні розв'язати всі свої проблеми, якщо навчимося з розумінням та любов’ю ставитися до себе та до своїх ближніх. Утверджуючи власну гідність, навчаючись любити й цінувати себе, набагато легше побачити і полюбити добро в інших. Бо людина, яка не вірить в себе, не вміє подбати про себе, облаштувати свою долю, неспроможна захиститися від наруги над своєю людською гідністю. Отже, гідність людини тісно пов’язана з її самооцінкою.

Кожна людина є неповторною, зі своєю радістю й тугою, сподіваннями і розчаруваннями. Кожна людина має індивідуальне бачення та сприйняття, бо багато в чому принципово відрізняється від інших. Потрібно як найвищу цінність шанувати цю неповторність: – і власну, і ближніх.

Проте людство складається не просто з людей, а з людей, які мають чи чоловічу, чи жіночу стать. Дуже часто ми відрізняємо людей тільки за цією позицією, хоча насправді різниця між окремими індивідами набагато суттєвіша, ніж різниця між статями. З іншого боку, саме ця різниця часто визначає долю людини: ким вона чи він мріє бути і ким стане, як вона чи він бачить себе та як бачить оточення, чого від неї чи нього чекають і сподіваються. Це добре чи погано?

Роздумам та обговоренню цього непростого завдання і присвячене наше заняття, тема якого: «Ми різні – ми рівні».